Безбар'єрність

Чимало років безбар’єрність асоціювалася у багатьох людей лише з подоланням фізичних перешкод – облаштуванням пандусів і підіймачів. Насправді ж це поняття ширше і стосується, без перебільшення, кожного.
Так, більшість щоденних дій для людини з інвалідністю – це важке випробування, яке найчастіше доводиться проходити самостійно. Кожен крок супроводжується бар’єрами: у під’їзді – сходинки, в автобусі – незручні посадкові майданчики. Ситуації, коли людина з інвалідністю не може влаштуватися на роботу через упередження роботодавця – це проблема бар’єрів, вирішення яких є обов’язком держави перед її громадянами. Але й інших бар’єрів довкола нас, на жаль, також багато. Це й коли літня людина змушена простоювати у чергах в громадських установах, й коли жителі віддалених сіл не можуть оплатити комунальні послуги зі смартфона, й коли випускник університету не може працевлаштуватися на першу роботу, й коли молода мати не може вийти з декрету, адже немає місць у дитсадках. Таких прикладів – безліч.
Сьогодні ж, завдяки ініціативі першої леді України Олени Зеленської, прийняття Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні об’єднало представників органів влади, експертного середовища та громадянського суспільства. Цей стратегічний документ визначив нові стандарти доступності та інклюзії, імплементуючи їх у державну політику.

Для кращого розуміння, що таке безбар’єрність, варто знати такі терміни:

Фізична безбар’єрність – усі об’єкти фізичного оточення доступні для всіх соціальних груп незалежно від віку, стану здоров’я, інвалідності, майнового стану, статі, місця проживання та інших ознак.
Інформаційна безбар’єрність – люди незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій, зокрема шрифт Брайля, великошрифтовий друк, аудіодискрипція (тифлокоментування), переклад жестовою мовою, субтитрування, формат, придатний для зчитування програмами екранного доступу, формати простої мови, легкого читання, засоби альтернативної комунікації.
Цифрова безбар’єрність – усі суспільні групи мають доступ до швидкісного Інтернету, публічних послуг та публічної цифрової інформації. Це можливість відкритого доступу до швидкісного інтернету тим, для кого він є критичною необхідністю та умовою для спілкування, придбання речей, навчання, творчої та соціальної реалізації, а також інших потреб.
Суспільна та громадянська безбар’єрність – забезпечено рівні можливості участі всіх людей, їх об’єднань та окремих суспільних груп у житті громад та держави, рівний доступ до суспільно-політичного та культурного життя, сприятливе середовище для фізичного розвитку та самореалізації, а також інклюзивне середовище як передумова для участі у всіх формах суспільного життя та громадської активності.
Освітня безбар’єрність – створені рівні можливості та вільний доступ до освіти, зокрема освіти протягом життя, а також здобуття іншої професії, підвищення кваліфікації та опанування додаткових компетентностей.
Економічна безбар’єрність – всі громадяни незалежно від віку, статі, сімейного стану чи стану здоров’я мають умови та можливості для працевлаштування, отримання фінансових та інших ресурсів для заняття підприємництвом чи самозайнятістю. Впровадження програм професійної підготовки, кар’єрної орієнтації, навчання фінансовій грамотності, розвиток підприємницької культури, надання консультаційної підтримки, створення додаткових можливостей для дистанційної роботи – комплекс заходів і практик, які допоможуть працевлаштувати представників вразливих верств населення, зокрема осіб з інвалідністю, пенсіонерів, студентів без досвіду роботи, вагітних жінок і батьків у декреті.
Безбар’єрне середовище – це простір необмежених можливостей, в якому немає місця дискримінації та враховуються інтереси кожного.
Безбар’єрність – загальний підхід до формування та імплементації державної політики для забезпечення безперешкодного доступу всіх груп населення до різних сфер життєдіяльності;
Гендерна рівність - рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства;
Доступність – забезпечення рівного доступу всім групам населення до фізичного оточення, транспорту, інформації та зв’язку, інформаційно-комунікаційних технологій і систем, а також до інших об’єктів та послуг, як у міських, так і в сільських районах;
Об’єкти фізичного оточення – будівлі і споруди, об’єкти благоустрою та транспортної інфраструктури;
Стала мобільність – організація переміщення людей, що знижує рівень впливу на навколишнє середовище і передбачає розвиток інтегрованої системи громадського транспорту, мережі пішохідних та велосипедних шляхів;
Універсальний дизайн – дизайн об’єктів фізичного оточення, програм та послуг, максимально придатний для використання всіма групами населення без необхідності додаткової адаптації чи спеціального дизайну. Універсальний дизайн не виключає допоміжних пристроїв для конкретних груп осіб з інвалідністю, де це необхідно.

Безбар'єрність закладу охорони здоров'я - це забезпечення рівних прав та можливостей доступності до медичних послуг та стан навколишнього середовища закладу охорони здоров'я, в якому всі групи населення та люди з інвалідністю можуть повноцінно та самостійно здійснювати життєдіяльність без додаткових зусиль та витрат.

Вимога сьогодення – всі заклади охорони здоров`я мають бути доступними для людей із особливими потребами, у тому числі з вадами зору або слуху. Адже доступність – це не просто формальність. Це вимога цивілізованого суспільства, в якому всі люди повинні мати рівні права і можливості.

Національна служба здоров`я України (далі – НСЗУ) дотримується принципу безбар`єрного доступу до медичної допомоги для всіх, незалежно від статусу особи, її ідентичності чи іншої приналежності. Такий підхід став основою Програми медичних гарантій, яка забезпечує безоплатні медичні послуги. Саме тому доступність медичного закладу для пацієнтів з інвалідністю стала обов`язковою вимогою для укладення договору з НСЗУ. Медичні заклади, які працюють за Програмою медичних гарантій, повинні бути обладнані пандусами, ліфтами, мати облаштовані вбиральні, доступну навігацію та забезпечувати людині на інвалідному візку можливість самостійного пересування по медзакладу.

     14 квітня 2021 року в Україні була схвалена Національна стратегія із створення безбар`єрного простору на період до 2030 року (далі – Стратегія). Метою Стратегії є створення безперешкодного середовища для всіх груп населення, забезпечення рівних можливостей кожній людині реалізовувати свої права, отримувати послуги на рівні з іншими шляхом інтегрування фізичної, інформаційної, цифрової, соціальної та громадянської, економічної та освітньої безбар`єрності до всіх сфер державної політики.

   Наказом МОЗ України від 06.02.2024 № 198 затверджено Методичні рекомендації щодо запровадження принципів безбар’єрності під час надання медичних та реабілітаційних послуг в закладах охорони здоров’я.

   Наказ МОЗ від 05.07.2024 № 1174 "Про затвердження Методичних рекомендацій «Доступність публічних послуг, які надаються Міністерством охорони здоров’я України, з урахуванням потреб маломобільних груп населення, включаючи осіб з різним рівнем комунікаційних можливостей»"

НАДАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА БЕЗБАР'ЄРНІСТЬ

З питань охорони психічного здоров’я та надання психологічної допомоги особам, які постраждали в наслідок збройної агресії російської федерації проти України, департамент охорони здоров'я обласної військової адміністрації повідомляє наступне.

За ініціативи першої леді Олени Зеленської, у партнерстві Міністерства охорони здоров'я України з Всесвітньою організацією охорони здоров'я та Координаційного центру Кабінету Міністрів України|Mental Health UA започатковано Всеукраїнську програму ментального здоров'я із подолання прогалин у сфері психічного здоров'я – mhGAP. Надання послуг з охорони психічного здоров’я на рівні первинної медичної допомоги здійснюється центрами первинної медико-санітарної допомоги відповідно до чинного законодавства України та в межах Програми медичних гарантій. Послуги надаються безоплатно пацієнтам, які уклали декларацію з лікарем первинної ланки.

З метою підвищення якості надання зазначених послуг у закладах первинної медичної допомоги проводиться робота щодо підвищення професійної компетентності медичних працівників, впровадження інтегрованого підходу до охорони психічного здоров’я, а також розвитку міждисциплінарної та міжсекторальної взаємодії, що дало можливість станом на 01 жовтня 2026 року 41-ому закладу охорони здоров'я області комунальної форми власності, 3-ом приватної та 41-ому ФОП укласти договори з НСЗУ на отримання пакету медичних послуг первинної медичної допомоги у межах програми медичних гарантій НСЗУ у 2026 році.

Особлива увага приділяється наданню психічної та психосоціальної допомоги ветеранам та членам їхніх сімей, внутрішньо переміщеним особам, які зазнали психотравмуючого впливу внаслідок збройної агресії, а також іншим вразливим групам населення. На базі КП "Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Олександрії" Олександрійської міської ради облаштовано простір (кабінет) психологічного розвантаження в межах спільного проєкту Міністерства охорони здоров'я України та Світового банку HEAL Ukraine. Простір створено як безпечне, комфортне та безбар'єрне середовище для надання психологічної підтримки на рівні первинної медичної допомоги. Його функціонування спрямоване на зниження психоемоційного напруження, подолання наслідків стресових і кризових ситуацій, відновлення емоційної рівноваги та підтримку психічного здоров'я пацієнтів. Також простір використовується для психологічного розвантаження та підтримки медичних працівників, сприяючи профілактиці емоційного виснаження і збереженню їхнього психоемоційного ресурсу. Створення та функціонування такого простору є складовою розвитку послуг з охорони психічного здоров'я на рівні первинної медичної допомоги та розширення доступу населення до психологічної підтримки за місце проживання.

Лікарі-спеціалісти спеціалізованих закладів охорони здоров’я області знаходяться у постійному процесі проходження навчання. Одним із ключових напрямів є забезпечення стабільного функціонування центрів психічного здоров’я у кластерних та надкластерних закладах охорони здоров’я. В області успішно працює 6 центрів ментального (психічного) здоров'я в КНП "Центральна міська лікарня" Кропивницької міської ради", КНП "Міська лікарня швидкої медичної допомоги" Кропивницької міської ради", КНП "Новоукраїнська міська лікарня" Новоукраїнської міської ради та КНП "Голованівська лікарня", КНП "Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради" та КНП "Олександрівська лікарня" Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області. У територіальних громадах Голованівського району області на базах закладів охорони здоров'я організовано роботу щодо створення та функціонування просторів ментального здоров’я та просторів турботи про ветеранів.

У 2026 році в області реалізовується проєкт психологічної допомоги та психосоціальної підтримки в закладах охорони здоров'я "Психолог. Лікар. Пацієнт.", який впроваджувався на підставі меморандуму про співпрацю між департаментом охорони здоров'я обласної військової адміністрації та благодійним фондом "ІзраЕЙД Юкрейн". Реалізація проєкту на території області здійснюється на базах КНп "Бобринецька лікарня" Бобринецької міської ради КНП "Онуфріївська лікарня" Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.